Проблеми здоров'я у дітей шкільного віку

     Досвід запевняє у тому, що приблизно у 85 % учнів, які погано вчаться, головна причина відставання у на­вчанні — незадовільний стан здоров'я, якесь нездужання чи захворювання, найчастіше цілком непомітне, таке, що піддається лікуванню лише спільними зусиллями матері, батька, лікаря та вчителя. Приховані, замасковані дитячою живістю, рухливістю нездужання та захворювання серцево-судинної системи, дихальних шляхів, шлунково-кишкові дуже часто є не хворобою, а відхиленням від нормального стану здоров'я. Багаторічні спостереження фахівців пока­зали, що так зване сповільнене мислення — це у багатьох випадках наслідок нездужання, якого не відчуває і сама ди­тина, а не якихось фізіологічних змін чи порушень функ­цій клітин кори півкуль. В окремих дітей можна помітити хворобливо бліді обличчя, відсутність апетиту тощо. При цьому дитина втрачає здатність до зосередженої розумової праці. Особливо зростає число нездужань у період бурхли­вого росту організму.

«Резерви здоров'я» та шляхи їх пошуку

   У цей час особливо потрібні «резервні потужності» органів та організму в цілому, які вмикаються при дії зовніш­ніх шкідливих факторів чи при власних великих наванта­женнях та утримують фізіологічні показники у нормі.

   Як добути ці резерви? Лише через навантаження, через вправи, через зусилля та обмеження; лише тренуванням м'язів,   серця,   легень,   нервів.   Радикальним  лікуванням у таких випадках також є зміна режиму праці та відпочин­ку: тривале перебування на свіжому повітрі, сон при від­критій кватирці, вчасний відхід до сну та ранній підйом, належне харчування.

 І неодмінно, щоб мати добре здоров'я, не хворіти, а якщо хворіти, то не тяжко» необхідні постійні вправи. Часто наші діти хворіють тому, що вони мало рухаються, їдять надмірну кількість жирної їжі, їх змалечку занадто тепло одягають, позбавляють свіжого повітря та іноді неконтрольовано «напихають» ліками.

   Головні труднощі фізичного виховання та освіти — у дозуванні виховальних дій. У якому віці і скільки «ви­ховувати», збільшувати обмеження чи заохочення? Засоби та методи — також важливе питання. Багато залежить від особистості вихователя та індивідуальних особливостей дитини..

   Правильно оцінити нахили своєї дитини — це умова, без якої нема виховання. Батьки повинні обов'язково ставити перед собою цю задачу та цілеспрямовано змалку спостерігати за дитиною, порівнювати її з іншими дітьми, радитися з педагогами, психологами.

   Важливу роль у розвитку фізично здорової дитини має ві­діграти фізкультура та спорт, загартування. Вони тренують не лише тіло, але й характер. Ігри та спорт виховують това­риськість, комунікабельність, згуртованість. Ніхто не сумні­вається у користі здоров'я, але воно не прийде само, без пра­ці. Потрібні напруження та обмеження, потрібна воля. Нащастя, розвити та зберегти здоров'я дитини простіше, ніж дорослої людини. У дитячому організмі ще діють уроджені програми активності, які є необхідним елементом росту.

   Батьки не можуть бути осторонь фізичного виховання дитини. Позитивний вплив, як правило, має їх особистий приклад.

   Пам'ятайте, що повністю вберегти дітей від хвороб — неможливо. І цьому є ряд причин. Найперша — мікроби. Вони дуже різноманітні. Захист є, але поки сформується імунітет, слід 1—2—3 тижні прохворіти. Для здорової ди­тини, та ще й при сучасній медицині, такі хвороби безпеч­ні. Організм у змозі впоратися з ними сам, навіть без будь-якого лікування — що у дійсності і буває.

Рекомендації щодо здорового способу життя

та подолання хвороб

   Потрібно вірити у здоров'я і не боятися хвороб, меди­каменти без необхідності не вживати. Правильне харчу­вання, фізкультура і загартовування насамперед стимулю­ють нашу імунну систему, яка рятує від, інфекції. Хороше тренування фізкультурою серцево-судинної та дихальної систем є додатковою гарантією. Обмежене та різноманітне харчування захищає шлунково-кишковий тракт та обмін речовин. Здоров'я, сила та краса визначають хороший на­стрій дитини. Але вони не вирішують питання її щастя. Не­обхідно пам'ятати: щоб бути здоровим, дуже важливо бути щасливим. Такою є логіка прямих та зворотних зв'язків. Психологічні напруження, неприємності є такими ж шкід­ливими для тілесного здоров'я дітей, як і дорослих. Тому особливо важлива духовна атмосфера у родині та успіхи ди­тини у суспільному житті, тобто коли вона достатньо добре навчається та займає гідне місце серед товаришів по силі, спритності, розуму.

   Будь-яка хвороба, завдаючи болю та страждань людині, перешкоджає проявленню нею духовної сили та енергії.

   Ми маємо навчити своїх дітей піклуватися про своє тіло та підтримувати фізичне здоров'я, а також тому, як вберегтися від різноманітних захворювань. Кожному відома приказка «У здоровому тілі «здоровий дух», ще древні | визнавали взаємозалежність між фізичним та духовним розвитком.

   Не вилікувана хвороба, не усунене хворобливе явище | у подальшому набуває хронічного характеру та може завдати дітям невиправної шкоди, зруйнувати основу їх майбут­нього щастя.     То ж не забувайте: якими виростуть діти — за­лежить, насамперед, саме від вас, батьків.

Пам'ятки для батьків

   Проблеми здоров'я: стомленість та поганий сон. Питання раціональної організації розумової праці дітей та попередження виникнення перевтомлення, його негативних наслідків протягом тривалого часу привертала увагу вчених. Ось найбільш важливі висновки цих досліджень:

1.   Стомлення буває двох видів. Тимчасове та поверхневе стомлення знімається невеликим відпочинком, який відшкодовує витрачену енергію. Довготривале та гли­боке стомлення, причиною якого є розумове та фізичне виснаження, вимагає не лише тривалого відпочинку, релаксації для відновлення сил, але і медичного лікування.

2. Причини стомлення різноманітні та залежать від бага­тьох факторів: досвіду, роботи, зацікавленості, характе­ру роботи, яку людина виконує тощо. Так, наприклад, діти по-різному стомлюються від фізичної та розумової діяльності. Фізичні особливості (маса тіла, зріст, розви­ток м'язової системи), розумові здібності також мають великий вплив на ступінь стомленості. Якщо дитина бе­реться за справу охоче, з радістю, робочий процес та до­сягнутий при цьому успіх приносить їй задоволення, то відчуття стомленості у неї буде значно меншим, аніж у то­го, хто не виявляє зацікавленості, байдужий до роботи.

З. Стомленість свідчить про те, що людина не може від­новити енергію ніякими іншими способами, окрім сну та відпочинку. Однак існують деякі види розумової та фізичної стомленості, при яких корисні інші способи відновлення сил. Наприклад, для ослаблених, неврасте­нічних дітей, які часто хворіють та мають слабкий тип нервової системи, характерні підвищена стомлюваність, відчуття постійного дискомфорту, зниження працездат­ності. У цьому випадку необхідно створити сприятливі умови для розвитку працездатності та провести курс лі­кування.

4.   Надмірні фізичні навантаження, так само втомлюють та виснажують мозок дитини, як і розумова праця. А стом­лення, яке викликає рішення математичних задач, можна порівняти з стомленням, що викликає м'язова напруга.

5.   Однією із безсумнівних ознак перевтоми є порушення сну. Дитина швидко засинає, але потім прокидається і не спить всю ніч або, навпаки, ледве засинає.

6.   Перевтомлення може викликати у дітей різні наслідки: зниження концентрації уваги, розгубленість, погіршен­ня координації рухів. Дитина, яка перевтомилася, буває підвищено збудженою, роздратованою чи в'ялою, сльозливою, психічно вразливою. На заняттях у класі вона не може ясно викладати свої думки, її успішність та творчі здібності знижуються.

Перевтома, нервове збудження часто супроводжуються серцево-судинними порушеннями, головними болями, змінами тиску, а також безсонням.

Як зберегти працездатність дитини

1.   Повернувшись із школи, дитина має хоча б декілька хвилин полежати спокійно, розслабившись. Після обіду дуже добре зробити невелику прогулянку.

2.   Дитині не слід годинами сидіти за підручниками. Че­рез кожні З0—45 хвилин необхідно робити 15-хвилинні перерви.

3.   Найкращий засіб для відновлення витраченої енергії — сон. Діти 10—12 років повинні спати 9—10 годин на добу.